Поєднання української та іноземної освіти є поштовхом до стрімкої кар’єри, а рішення, які людина приймає  в молодості - аванс для її майбутнього.

«Перемога в якійсь галузі - це досягнення  всього колективу, а поразка – насамперед поразка його керівника», - відповідає на запитання стосовно своїх відчуттів із нагоди вручення премії Кабміну за особливі досягнення у розбудові України генеральний директор ТзОВ «Кроноспан -УA» Наталія Покінська. Навесні вона зайняла 62 позицію у рейтингу «100 ТОП бізнес–леді України», а її підприємство нещодавно отримало державну відзнаку за якість продукції.

Грошова премія в розмірі більше 2 тис грн., а також диплом лауреата та пам’ятна медаль були вручені в Києві 24 квітня віце–прем’єром Володимиром Семиноженком шістдесятьом українцям віком до 35 років, особливі досягнення яких сприяють розвитку суспільно-економічного життя держави та утвердженню її міжнародного авторитету. Серед лауреатів були представники науки, культури, спорту та промислового виробництва. У трійку претендентів у номінації  «За виробничі досягнення»  потрапили й двоє волинян - лікар-хірург обласної клінічної лікарні Олександр Соловей і підприємець Наталія Покінська.

Директором Нововолинського виробництва з виготовлення плит для меблевої галузі та ламінованих плит для стін і підлоги пані Наталія стала в 2006 році. Перед тим закінчила Волинський індустріальний держуніверситет, а згодом -  міжнародну бізнес-школу у Лондоні. Там вивчала досвід зарубіжних партнерів із моделювання виробничих новітніх технологій, щоб згодом впроваджувати його в Україні, працювала в юридичних фірмах. Сім місяців стажувалася на підприємствах компанії в Англії та Росії. Адже в структуру  «Кроноспан-UА» входять 28 підприємств в різних країнах світу. За фахом вона фінансист, але набула вже достатнього досвіду у сфері закупівлі деревини та управління виробництвом. Наталії пропонували роботу у Великобританії, але в Україну в 2005-му,  сподіваючись на позитивні зміни, поверталися багато випускників із-за кордону.

 АЛЬТЕРНАТИВИ НЕМАЄ: АБО МИ ПРАЦЮЄМО, АБО ВІДПОЧИВАЄМО...
 -Своєму успіху в кар’єрі я завдячую тому, що мала можливість навчатися за кордоном. Можливо, поєднання української та іноземної освіти й дало поштовх до такого стрімкого злету, хоча саме рішення, яке людина приймає в молодості, проектує її майбутнє, – посміхається пані Наталія. -А це дуже важко, бо, наприклад, за часів Радянського Союзу рішення за молодь приймала держава, видаючи  направлення і забезпечуючи роботою, а подекуди й житлом. Тепер же все треба робити самостійно. Тож альтернативи тут немає: або ми відпочиваємо, або працюємо. Тому в юності я й жертвувала вільним часом, аби збудувати підвалину для майбутнього. Бути керівником для жінки важче, ніж для чоловіка, але не є неможливим - усе залежить від характеру. Найбільша трудність - правильно розподілити свій час між життям звичайної господині дому і роботою. З іншої сторони, якщо жінка обдарована, їй легше домогтися успіху, пустивши в хід жіночу чарівність та усмішку. Як не прикро, але виробництво вимагає більшої самовіддачі і, звичайно ж, більше часу. Адже потрібно закінчити лінію ДСП, яка зараз вже працює, побудувати повноцінну структуру підприємства за міжнародними еталонами, а також добитися максимального продажу товарів групи «Кроноспан»(третина наших виробів реалізується у різних країнах світу) на українському ринку. Мета одна - підняти рейтинг нашої держави,  разом з тим і підприємства, на світовому рівні.

«СТУДЕНТ НЕ ЗНАЄ ТЕМИ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ - ТО ЯКИЙ З НЬОГО СПЕЦІАЛІСТ?»
На сьогоднішній день  виробництвом плит зайняті понад 250 людей. Кадри тут підшукують переважно серед випускників лісотехнічних вузів: запрошують їх на практику, видають відповідну премію, і якщо молода людина підходить, пропонують роботу. Що стосується місцевих вузів, то, на думку пані Покінської, їхня освіта  бажає бути кращою: «Якщо студент не знає теми своєї дипломної роботи і каже, що він менеджер, не розуміючи, в якій галузі і чим займатиметься, то який з нього може бути спеціаліст?

ЯКЩО ЛЮДИНА ІНФІКОВАНА, ВОНА БОРЕТЬСЯ…
Початок 2009 року, на який припав пік фінансово–економічної кризи, був важким для «Кроноспану», але в колективі виявися достатній запас сили, щоб боротися і вижити, не втративши свого  ринку збуту і виробничих потужностей. 
- Якщо людина інфікована, вона бореться. Так само і підприємство, - розповідає директор. - Із початком 2010 року  я не бачу якихось позитивних змін до стабільності, але ми тримаємося – стараємося нарощувати потужності у плані реалізації і розширюємо виробництво. Також намагаємося відмовлятися від імпортної деревини,  переходимо на власне виробництво, аби забезпечити дешевшою сировиною  вітчизняних виробників меблів - «БРВ-Україну» та інших і тим самим здешевити власні транспортні затрати, які на сьогодні досить відчутні. У виробництво залучено понад 110 млн. євро інвестицій, очікується також планове вливання іноземного капіталу до кінця поточного і наступного років.
 

ВСЕ, ЩО ПОВ’ЯЗАНЕ З БІЗНЕСОМ, ЗАЛИШАЮ ЗА ДОРОЖНІМ ЗНАКОМ …
-Пані Наталю, ми почули про бізнес-леді, але хотілося  б дізнатися про звичайну жінку. Чим  захоплюєтеся,  як відпочиваєте ? Яке місце в майбутньому відводите особистому життю?
- Коли обіймаєш таку посаду, часу для себе майже не залишається, але я навчилася забувати  все, що пов’язане з бізнесом, щойно перетну межу, яка розділяє територію Нововолинська та Володимир-Волинського району. Люблю італійську кухню, особливо готувати страви з помідорів, люблю ідеальний порядок в  домі, хоч я не педант. Люблю також спілкуватися з гарним співрозмовником. Друзів у мене небагато, але якщо це друг, то на все життя. У людях ціную лояльність, відвертість, вміння постояти за себе, а інколи й покритикувати. У чоловіках ціную характер,  розум, ставлення до жінки а також, щоб був цікавий співрозмовник. Удома в нас, наприклад, не було телевізора, тільки радіо. Відпочиваю, за звичай, на водному курорті поблизу Трускавця, де можна піти до джерела в горах. Взимку катаюся на гірських лижах за кордоном. Найближчим часом сподіваюсь вийти заміж і стати мамою. І якщо раніше в мене на першому місці була робота, то  в майбутньому - це буде сім’я.