«Як припаду до медовухи, то не відтягнете мене за вуха».
У ніч з 27 на 28 червня відбулося традиційне арт-шоу «Ніч у Луцькому замку», яке тримало у полоні святкового настрою тисячі жителів обласного центру та його гостей. І вилилося воно за рамки регіону – на свято приїхали не лише волинські театральні, танцювальні й музичні колективи, відомі українські режисери авторського кіно, а й популярні музичні гурти, представники лицарських клубів із різних міст України, а також із Шотландії та Білорусі.
На прес-конференції луцького міського голови Богдана Шиби та віце-спікера Верховної Ради України Миколи Томенка йшлося про те, що це арт-шоу стає справжньою туристичною візиткою України.
– Тому воно невипадково започатковує церемонію святкування 925-річчя Луцька, – сказав Богдан Шиба. – Міська влада вирішила відзначати цей ювілей цілий рік.
– Луцький замок має всі шанси увійти до фіналу конкурсу «7 чудес України», – додав Микола Томенко. – Колись здебільшого приватне українське життя було вечірнє й нічне. Тому дуже добре, що тепер пропагується саме такий формат організації і проведення вільного часу. Я думаю, що Луцьк і Кам’янець-Подільський принесуть моду на нічні дійства в інші замки, палаци та фортеці.
Прийшовши у замок, гості потрапляли то в післямонголь-ський час, то в епоху серед-ньовіччя, то в добу постмодерну. Кожен міг знайти розвагу на свій смак. Молодь брала участь у купальських іграх та забавах, ремісники торгували своїм крамом, ковалі кували підкови, мотики, лопати, рогачки, гончарі «витягали» на крузі глеки, кухарі запікали м’ясо на вертелі, яке маринувалося за старовинними рецептами спеціально для цього свята. Дівчата-моделі перетворилися на живих скульптур у стилізованому вбранні...
Під урочистий перелив дзво-нів князь Любарт звернувся до нащадків з побажаннями кріпити й множити славу древнього міста. Богиня Дана (вона вважалася покровителькою весняних злив, яка напуває землю росою і дощем) освятила святкову ніч. Після цього відбулося запалення вогнів у замку, які створили неповторний антураж для веселощів.
Виступи ансамблю старо-винної музики «Львівські менестрелі» допомогли людям відчути зв’язок зі своїм давнім минулим (у XIV -XVII століттях в Англії та Франції менестрелями називали музикантів-професіоналів). Києво-Могилянський театральний центр «Пасіка» показав виставу «Андрогін» за античними мотивами.
Поєдинки рицарів тривали за правилами, розробленими згідно з середньовічними канонами та поняттями про лицарську честь і гідність. Працював також імпровізований кінотеатр під відкритим небом.
Гурти середньовічної музики «Dark Patrick» з Шотландії та «Testamentum Terrae» з Білорусі акомпанували артистам Київського театру вогню «K. O. T.», які жонглювали полум’ям, наче факіри в цирку. Вони у буквальному розумінні шокували публіку вогнеметами та всілякими спецефектами.
Арт-шоу досягло апогею, коли на імпровізовану сцену вийшов гурт «Воплі Відоплясова». Фронтмен та вокаліст Олег Скрипка постав дещо у новому амплуа. Він не тільки співав, а й декламував вірші, виконував акробатичні етюди, вилазячи на металеві колони, які підтримували покрівлю сцени.
Одним словом, свято вдалося!
