Дистанційне навчання у сільських умовах організовано не гірше, ніж у місті

DSCN5135Такої думки дійшла завідувачка Селецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів імені Олени Полонської – філії ООЗ НВК «ЗОШ І-ІІІІ ступенів» села Зимне Віра Миколаївна Мазур.

Коли говоримо про сільську школу, то завжди з відтінком якоїсь прикрої недомовленості: і матеріальне забезпечення не таке, як у місті, і знання не такі вже й високі. І тут же стверджуємо той факт, що переважна більшість інтелігенції України, письменники, поети, вчені здобували знання саме в сільській школі. Та недомовленість таки триває, тим більше, що в державі почали масово закривати сільські початкові школи,а місцями припинили існування і школи І-ІІ ступенів. Отож, не дивно, що із запровадженням карантину і введенням дистанційного навчання деякі наші читачі, особливо ті, які родом із села, затурбувалися: а як вже в цих надзвичайних умовах навчатимуться сільські дітки.
Щоб вияснити ситуацію, кореспондентка «Міста вечірнього» звернулася до завідувачки Селецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Вірою Мазур.
- Як кажуть у народі, не було щастя, то нещастя допомогло, – на оптимістично-жартівливому тоні розпочала розмову Віра Миколаївна. – Ми стали працювати в режимі дистанційного навчання. Відразу зазначу, що складно, але цікаво і не лише учням, а й вчителям. Серйозною перепоною стали некомпетентні матеріали, які з’являються на любительських роликах. А тому відразу застерігаємо дітей не захоплюватися переглядами таких роликів. Дистанційне навчання дає змогу контролювати роботу і педагогів, і учнів. Тут уже ніякої симуляції бути не може. Маю сказати, що досить мудро організувала нашу спільну роботу директорка опорно-освітнього закладу Юлія Степанюк. Очільниця поділила підпорядковані навчальні заклади на своєрідні «класи». Так, клас «А» – це Зимно, «Б» – Бубнів, а «В» – Селець. Таким чином Юлія Юріївна контролює здійснення дистанційного навчання в усіх школах. У нашій школі зареєстровані. Але зазначу, що займатися з дітьми дистанційно набагато важче, ніж провести звичайний урок.
- Таке навчання не стало проблемою?
- Ну, що ви! Навпаки, це дуже зацікавило як учнів, так і педагогів. Можна перевірити роботи учнів і якість оцінювання вчителів. Це дає можливість стимулювати діяльність. Крім того, педагоги отримали доступ до навчальних матеріалів, наукових порад, розробок, рекомендацій по ЗНО, можуть спостерігати семінари на відкриті уроки онлайн.
- А якщо учні не зареєструвалися?
- У мене особисто такі учні є у вайбері. Я повідомляю про це вчителям. Далі вже вони працюють з такими учнями. Одночасно маємо змогу перевірити, де не виконано завдання. Зв’язуємось з батьками, щоб прослідкували. Змінилося дещо оцінювання. Перевіривши роботу, ми повертаємо учням для доопрацювання. Повертаємо і правильно виконану роботу, щоб учень пересвідчився, що справився із завданням успішно. При такій методиці доцільним є те, що учні не бачать помилок і оцінок один одного. А взагалі діти люблять все, що є новим. Дистанційне навчання і є цим новим. Вони вже зранку поспішають до комп’ютерів, ноутбуків, вітаються один з одним, стимулюють один одного до занять.
- Та все ж таки переваги урочної системи є значнішими, чи не так?
- Бачите, і в одній, і в другій системі є свої переваги та недоліки. У дистанційному навчанні не може бути такого, щоб учень не виконав завдання. Тут є режим – о певній годині учень має бути в онлайн. В урочній системі перевага в тому, що маємо живе спілкування з дитиною. Ми бачимо один одного і чуємо. Це дуже важливо, бо людина є соціальною особою. Живе спілкування нам потрібне, як кисень. Його не замінить ніщо. Скільки б ми не спілкувалися онлайн, як би це цікаво не було, та рано чи пізно ми захочемо потиснути один одному руки, відчути, що ми є поруч.
- Нині проблема може виникнути тому, що не всі діти на селі забезпечені комп’ютерами. Чи є такі діти у вас?
- Лише одна дитина. Але вихід є. Хтось з однокласників чи тих учнів, які мешкають поруч, можуть сфотографувати завдання і переслати вчителеві.
- Віро Миколаївно, складається враження, що ви бачите майбутнє власне за дистанційним навчанням?
- Я ще раз повторюю, що поурочної системи не відмінить ніхто і ніколи. Це все одно, що ми залишимо дітей без свіжого повітря. Але дистанційна форма навчання впевнено увійде в систему освіти, оскільки, як показує гіркий досвід, ми маємо бути підготовлені до активного співпраці в будь-яких непередбачених ситуаціях. Та й взагалі дистанційне навчання слід впроваджувати як одну із новітніх форм роботи. Особисто я буду заохочувати учнів до такої форми роботи.
- Отож, все ж віддасте перевагу поурочній системі навчання?
- У всьому має бути межа. Наші сусіди – поляки слушно кажуть, що все, що забагато, не є корисним. Мова вчителя, вираз його очей, його погляд справляють великий вплив на учня. Ми повинні дитину навчити писати, читати, рахувати, а дистанційно, навіть при відеозв’язку, це неможливо зробити. І вчителі початкових класів, які вдаються до відеозв’язку з учнями, вже це відчувають. А хіба не приємно дитині, коли вчитель бере її за руку, торкається чола, кладе руку на голівку? Чи відчує це дитина дистанційно? Єдине, що, на мою думку, має зникнути в поурочній системі – це заміни вчителів. Не можна допускати, щоб при відсутності вчителя його заміняв не спеціаліст, наприклад, вчитель музики замінив викладача іноземної мови. Це абсурд, якого потрібно позбутися.
- Таким чином, робимо висновок, що підстав для занепокоєння щодо навчання дітей дистанційно в сільських умовах немає.
- Звичайно, що немає. І я з усією відповідальністю скажу, що умови навчання дітей дистанційно в сільських школах не є гіршими, ніж у місті чи мегаполісі. Фактично ми вже на одному щаблі. І це великий крок вперед.
За порадою Віри Мазур у тому ж таки дистанційному режимі роботи ознайомилися з думками вчителів школи.
Сергій Януш: платформа Google class дійсно працює і є дуже зручною. Є можливість швидкого зв’язку з учнями. Пересилаються матеріали, фото, можна редагувати, підкреслювати неправильну відповідь.
Вікторія Болотюк: для мне дистанційне навчання дає можливість викласти цікаві матеріали, різноманітні презентації. Бачу також зацікавленість батьків. Щодо мінусів, то не всі сумлінно виконують завдання.( Коментар Віри Мазур:» Не згідна. І в поурочній системі далеко не всі учні і не завжди сумлінно ставляться до навчання).
Наталія Горбунова: У класі є діти, що не справляються з великим за обсягом текстом. У такому випадку використовую аудіокниги, що дають можливість зрозуміти текст. Крім того, дистанційне навчання – це збереження здоров’я, економія часу, а щодо мінусів – то це, звичайно, зведена до мінімуму соціалізація дітей.
Антоніна Булавіна, с. Селець, Володимир-Волинський район

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>