Досягти компромісу між громадою храму і підприємцем не вдалося

Фото 3w (1)Після виходу публікації «Хіба поряд зі святим храмом може бути триповерховий торговий центр?» («Місто вечірнє», №21, 2017р.) до редакції видання звернувся підприємець Віталій Наумчук, який вважає, що стаття висвітлює його з негативного боку і багато наведених фактів спотворено. З ініціативи підприємця ми домовилися про нову зустріч пана Наумчука з настоятелем церкви Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії. На початку червня зустріч відбулася, але не з настоятелем, а із членами громади. Що ж дала ця зустріч?
Насамперед хотілося б сказати про зваженість і толерантність учасників зустрічі. Звертаючись до Віталія Наумчука, всі, хто брав участь у дискусії, бачили в ньому шляхетну людину, з повагою висловлювалися про родину підприємця.
Найгострішими питаннями, якими прихожани храму засипали нового власника ділянки, були наступні: чи дійсно забудова, що планується, буде триповерховою; чи проектується кафе; якими товарами буде торгувати заклад. Підприємець відповів, що три поверхи плануються, але вони не закриватимуть церкви. Проектується кафе, яке, можливо, буде дитячим. Однак слово «можливо» якраз і не влаштовувало громаду. Марія Войтюк, яка є в комісії перспективного плану міста, наголосила, що планується реконструкція деяких вулиць.
-Я нагадую, – сказала пані Марія, – що стратегічний план розвитку міста затверджений Кабінетом Міністрів. Згідно із цим планом передбачено створення дитячих майданчиків та кафе.
Світлану Матвійчук хвилювало питання, чи приміщення не здаватиметься в оренду. «Якщо буде оренда, то ми потім нічого змінити не зможемо», – сказала жінка.
Звичайно, Віталій Григорович захищав свою позицію. Зокрема його цікавило, чому деякі питання не були погоджені з попереднім власником ділянки. І тут слово взяв отець Євген Рябець:
-Громада просила попереднього власника продати ділянку храму. Ціна, яку виставив власник, складала 15 тисяч доларів. Ми запропонували виплачувати ці гроші частинами, але власник поставив умову виплатити все відразу. А ось чому ви, Віталію Григоровичу, не порадилися з громадою, коли купили ділянку, не запитали нашої думки?
Ярослав Киба сказав, що над храмом є Боже благословення, а тому діяльність торгового центру можуть блокувати люди, заклад просто не відвідуватимуть. Цю ж думку підтримав і отець Євген:
-Пригадаймо, колишня школа була спроектована так, що закривала собор Різдва Христового. Чи довго проіснувала ця школа? А тут планується заклад, який матиме висоту 13,30 метрів, цокольне приміщення, плюс два метри похилий дах.
Досить емоційним був виступ Адама Михалика. Він підкреслив, що багаті люди не розуміють цінності історичних та релігійних об’єктів, бо в першу чергу їх цікавлять гроші.
Зрештою Віталію Наумчуку запропонували поміняти ділянку на рівноцінну або продати церкві. Щодо першої пропозиції, то, як стало відомо редакції, у підприємця вже вимальовуються деякі варіанти.
Віталію Григоровичу притаманна виняткова стриманість, але переконливості в його словах у даній розмові не було. Як пояснив потім підприємець, він готувався до зустрічі лише з отцем Євгеном, а до розмови з усією громадою готовим не був. Звичайно, це спричинило хвилювання.
Зустріч закінчилася на нейтральній ноті. Учасники дискусії не стали друзями, але й не розійшлися ворогами. Було вирішено провести ще одну зустріч, але вже на офіційному рівні за участю відповідальних осіб, головного архітектора, юристів, проектантів, а також представників телебачення та преси. Про дату та місце зустрічі буде повідомлено пізніше, але, як запевнив настоятель храму, відбудеться вона поза межами церкви.
Мені ж як журналісту хочеться писати про речі більш приємні, ніж конфлікт між церковною громадою та підприємцем.
Фото 3wВіталій Наумчук, як уже наголошувалось, не був готовий до зустрічі з усією громадою. Інакше б він неодмінно продемонстрував документ, датований 2013 роком. Цей документ – проект землеустрою ділянки, через яку виникло протистояння – підприємець представив редакції за декілька днів після зустрічі, і саме по цій причині відбулась затримка публікації. Про що ж ми дізналися з представленого документу? Згідно з витягом рішення сесії міської ради шостого скликання 2013 року, був наданий дозвіл на розробку документації щодо ділянки для реконструкції приміщення в офісний комплекс. Отож, сторонам конфлікту було відомо, що має будуватися на спірній ділянці. Бо ж навряд чи до 2017 року це рішення міської ради трималося в таємниці. Де ж істина? Чому обидві сторони ставлять одні одним незрозумілі запитання, наче вони вперше обговорюють проблему ділянки? І взагалі кращим суддею в цій ситуації стане лише час. Лише час покаже, хто правий, а хто – ні. Можливо, в недалекому майбутньому все виявиться далеко не таким, яким вимальовується сьогодні. Чи Божий храм і торговий центр нормально діятимуть по сусідству один з одним, якщо кожна сторона прикладе максимум зусиль для підтримування належного порядку і виконання взятих на себе зобов’язань – побачимо. А зобов’язання – це і є оте відро води, що загасить вогнище конфлікту. Домовитись про ці зобов’язання не важко.
Антоніна Булавіна, м. Володимиро-Волинський

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>