Дмитро Ольшевський був гідним звання «офіцер»

Память17 листопада 1978 року на небосхилі життя загорілася зірочка Дмитра Ольшевського. Через 40 років, 30 листопада 2018 року, ця зірочка згасла назавжди, але світло її горить незгасним вогником у серці рідних, близьких і однополчан Дмитра Петровича Ольшевського. Дмитро Ольшевський народився на Київщині в містечку Попільня. Після навчання у Київському та Житомирському військових училищах був направлений на службу у Володимир-Волинський. Тут він створив сім’ю, знайшов друзів та однодумців. За словами рідних, Дмитро Петрович відзначався аналітичним розумом, вдумливістю, зваженістю у прийнятті рішень, глибоким розумінням життя, високим професіоналізмом. “ Він був гідним звання “офіцер”, – кажуть про Дмитра близькі люди.
Починаючи з 2014 року, Дмитро Ольшевськй незмінно перебував у бойовому строю. Волноваха, Савур-Могила, Іловайськ, Мар’їнка, Авдіївка – назви цих міст, які завжди віддаватимуться біллю в серцях українців, для Дмитра та його побратимів значили не більше, як бойові будні, страшні, жорстокі будні. Недаремно майор Ольшевський часто повторював свій власний афоризм: “На війні атеїстів немає”. У найстрашніших ситуаціях його не зраджували людяність і порядність. Після важких боїв на Савур-Могилі, де довелося пройти випробування не лише “градами”, а й голодом та спрагою, знесилені воїни під командою майора Ольшевського все ж повернулися до місця бою, аби винести поранених товаришів. За це командир отримав догану. Можливо, саме тому він так не любив публічності. За час проходження служби в АТО Дмитро Петрович отримав декілька поранень, але ніколи цього не афішував. Зате з великим душевним болем переживав втрату друзів і бойових побратимів. У такі хвилини щиро жалкував, що не він був на їх місці.
Та підступна хвороба вже чатувала на відважного офіцера. Вона підкосила Дмитра Петровича саме в той час, коли його перевели до Києва. Як стверджують лікарі, злоякісна пухлина стала результатом важких моральних потрясінь, а також фізичної перенапруги. Майор Ольшевський відійшов у вічність 30 листопада 2018 року, всього через тринадцять днів після свого 40-річчя. Похований офіцер у рідній Попільні. Але близькі, які залишилися на Волині, не забувають його і в ці листопадові дні з любов’ю згадують про Дмитра. Розділяючи горе близьких від важкої втрати, ми одночасно і відчуваємо велику гордість за наших українських воїнів. Дмитро Ольшевський був нагороджений медалями і орденами, серед яких особливо цінував ордени “За мужність” та “За оборону України”. Герої не вмирають!

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>