Учасник конкурсу №10

«Квіти – це окраса мого будинку, а рослини – багатство саду»

Фото 1Мешканка села Верба Тамара Шипа закохана в квітникарство та садівництво. Затишна оселя, незважаючи на зимовий час, привертає увагу різноманітністю дерев та інших рослин, які ще сплять, чекаючи весни. А в будинок вже прийшли весняні турботи, бо господиню Тамару Петрівну застала за пересаджуванням кактусів. Привітно усміхаючись, пані Тамара запрошує до оселі. Всюди порядок, чистота, а головне – затишок. І квіти на кожному кроці. На першому плані дивують цвітом улюблениці господині – орхідеї. Пані Тамара закохана в квіти. Незважаючи на те, що багато років живе сама, Тамара Петрівна на зразковому рівні веде господарство, а також з винятковою майстерністю і працелюбством займається квітникарством та садівництвом. Народилася пані Тамара в селі Глинянка Любомльського району. В 1964 році 11-річна дівчинка з батьками переїхала у Вербу. Відтоді вважає це село своїм, рідним. Батько Тамари Петрівни працював агрономом, потім – парторгом колгоспу. Тут, у Вербі, вона знайшла собі пару, виховала двох синів, але життєві стежини завели їх далеко від матусиного дому. Разом з чоловіком Тамара Петрівна зайнялася садівництвом, яке переросло у найбільше захоплення. У 1990 році придбали дачу в селі Горичів, закупили на ринку саджанці, але швидко самі захопилися щепленням дерев. З того часу біля оселі Тамари Шипи немає жодного дерева, яке б не було щеплене її руками. Окраса садиби – чудовий сад, створений руками цієї трудолюбивої жінки. Тут і різноманітні сорти яблунь та груш, черешень та аличі, слив та смородини, винограду та персиків. Щодо персиків, то це особлива любов та турбота пані Тамари. А які прекрасні квіти розводить Тамара Петрівна! Літньої пори тут дивують красою клематіси, гортензії, півонії, троянди, лілії, крокуси. На справжню оранжерею схожий будинок. Очі розбігаються від чарівного квіткового світу, створеного руками господині. Тут і антуріум, і декілька різновидів бегоній, і ніжні фіалки. Насторожено наставили колючки кактуси, величаються драцени, тягнеться вверх коліус, запишалися пасифлори. Комфортно в українській оселі почуваються екзотичні пальми. В’ється зачудованим зигзагом плющ. -Звичайно, самій нелегко вирощувати сад і розводити квіти. Але я не уявляю без цього свою садибу. Це поклик моєї душі, – каже пані Тамара. – Я знаходжу справжнє задоволення в тому, коли підживлюю рослини як в саду, так і в хаті, бо знаю, що вони віддячать мені смачними запашними плодами і яскравим цвітом. Споглядаючи дивну красу, створену господинею дому, мимоволі задумуєшся про те, чи під силу це кожному з нас, чи просто в окремих людях закладена якась особлива здатність, або, як кажуть в народі, «такі руки». Тамара Петрівна посміхається: -Може, і так, а може, й ні. Кожній людині Бог дав свій дар, не всі стають садівниками, агрономами, письменниками. До всього повинне бути природне покликання, а воно породжує любов до справи, якою займаєшся. У когось в будинку багато картин. Хтось захоплюється вишивками. Комусь до вподоби ліплення. Квіти – це окраса мого будинку, а рослини – багатство саду. Антоніна Булавіна, с. Верба, Володимир-Волинський район

Проголосувало : 0 Голосувати

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>