Учасник конкурсу №1

Тамара Степанюк: “Доки я жива, у моєму домі має бути порядок”

DSC_0952Заходячи в будинок, що на вулиці Олени Хохол, 1, помічаєш присутність хорошого господаря. А стати господарем подвір’я багатоквартирного будинку не кожному під силу. Око милує охайний чистий під’їзд, прикрашений хатніми рослинами, гарно вбрана новорічна ялинка і святкові прикраси на вікнах та перилах. Відчувається атмосфера свята. Одразу ж зустрічає гостей Тамара Миколаївна із відомого у Володимирі роду Степанюків. Якщо завітаєте до квартири цієї жінки, то вас вразить охайне житло, яке є доказом чудового господарювання пані Тамари. Ось чому вибір редакції саме цього будинку і його господарів не випадковий.
Тамара Миколаївна – уродженка Донецької області. Вийшла заміж у далекому 1964 році, і чоловік привіз її у Володимир. Свекор та свекруха стали для жінки, наче рідні батьки, адже своїх вона втратила вже давно. Мама чоловіка ніколи не називала її невісткою, тільки донькою і ставилася як до найріднішої. Навіть коли свекруха пані Тамари помирала, то на смертному одрі хотіла лише одного – встигнути попрощатися зі своєю невісткою. Через це Тамара Миколаївна дуже давно пообіцяла собі, що коли у неї буде син, до своєї невістки ставитиметься так само. Так і сталося. У жінки є син Олександр, який уже має свою сім’ю, донька Лариса і четверо онуків: Аріна, Андрій, Олександр і Дмитро, який зараз захищає Україну на сході.
-Я обожнюю свою невістку, – розповідає пані Тамара. – Вона для мене стала рідною. Щодня Оксана телефонує по декілька разів і питає про моє самопочуття, завжди мені допомагає. Та і я стараюся їй допомогти. Сиджу з онуками, коли це потрібно. Інколи допомагаю порадами.
За словами Тамари Миколаївни, родина у неї найкраща. Син та невістка постійно піклуються про неї та переживають. Онуки її дуже люблять. Навіть коли щось болить у жінки, маленькі хлопці обіймуть, обцілують – і одразу стає легше. А прощатися вони з бабусею дуже не люблять. Одразу починають плакати, коли побачать, як пані Тамара збирається йти додому. З дочкою жінка бачиться рідше, ніж з іншими членами сім’ї, адже та важко працює. Але щодня розмовляють по телефону. Тамара Миколаївна переконана, що її сім’я – найкраща і дуже любляча.
Пропрацювавши досить довго в Італії і повернувшись додому, жінка помітила, що її будинок не досить привабливий. Найбільше турбувала її проблема з підвалом. Туди частенько прокрадалися крадії, зривали замки і цупили у жителів овочі, консервацію, речі. Разом із сусідами не раз збиралися обговорити цю ситуацію. Вирішили встановити нові двері в під’їзд. Але тут виникла ще одна проблема. Нові двері виявилися вужчими за старі, і різницю в ширині потрібно було замурувати цеглою. А хто це мав робити? Як розповідає пані Тамара, грошей, щоб оплатити роботу і матеріали, давати ніхто не хотів. Тому вона взялася мурувати сама. Де могла, знаходила цеглу і велосипедом привозила під під’їзд. Принесла піску та цементу. Через деякий час усе було зроблено руками жінки. Вона і сусіди сумнівалися, чи довго простоїть та конструкція, бо дуже все виглядало хитким. Але все-таки двері і змурована частина стіни уже довгий час стоять непорушно. З того дня Тамара Миколаївна стала «місцевою активісткою», займається порядком у своєму будинку. Також серед сусідів знайшлися однодумці, які постійно працюють над благоустроєм разом із жінкою. «Доки я жива, у моєму домі має бути порядок!» – з упевненістю заявляє жінка.
Зараз навколо будинку – краса, все прибрано. Влітку на подвір’ї скрізь зеленіє трава і цвітуть гарні квіти, які мешканці сіють власноруч. Пані Тамара слідкує за чистотою у під’їзді, щороку підбілює стелю та стіни, миє і підмітає сходи та підлогу. Її подруга Галина Яценюк дбає про чистоту на вулиці.
Цьогоріч мешканці вирішили відновити огорожу навколо будинку та навести порядок у дворі. Зібрали кошти і закупили матеріали. Встановлювали все власними силами. Навіть попри перенесений інсульт, пані Тамара працювала на рівні з усіма, а деколи навіть і більше. Як розповіла пані Галина, доводилося навіть «виганяти» відпочити Тамару Миколаївну, адже у неї підвищувався тиск і їй ставало погано. Але вже через декілька хвилин вона поверталася назад і знову бралася за встановлення стовпчиків. Також у цей же час спиляли дерева, які вже були зсередини трухляві та могли впасти у будь-який момент.
00013-0-00-02-146Довелося жінкам вирубати й кущі, які там росли. Як каже пані Тамара, вони тоді «добре напахалися», але результату досягли. Новенька огорожа вже встановлена навколо будинку. Лишилося лише встановити браму та хвіртку. Але мешканці запланували це на весну через брак грошей, адже все роблять самі і за власні кошти. Щоправда, вдалося добитися перекриття даху будинку. Як написано у відповіді, що надіслав виконком Володимир-Волинської міської ради (її з гордістю показала Тамара Миколаївна), проектом соціального і економічного розвитку 2018-2019 років передбачено проведення капітального ремонту даху і водостічної мережі їхнього будинку. Тому вони з нетерпінням очікують цього.
-Якби ви знали, скільки мені довелося ходити в міську раду, щоб добитися цього, – розповідає пані Тамара. – Багато я туди виходила. Навіть був момент, коли посварилися з міським головою. Він кричав на мене, а я на нього. Казала йому: «Якби там жив хтось із чиновників, то давно вже зробили б. А так для простих людей нічого не робите». Але все ж таки запланували відремонтувати нам дах. Будемо чекати.
Ось так відбулося знайомство з чудовою господинею Тамарою Степанюк. Жінка каже, що багата на родинне тепло та хороших друзів і сусідів, які завжди її підтримують і є опорою в житті.
Олексій Біянов, м. Володимир-Волинський

Проголосувало : 0 Голосувати

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>