Учасник №1 Валентина Максимюк

Вона накривала столи для ста і більше гостей, тому в селі її називають мастилихою, хазяйкою на весіллях

№1ЛЮДМИЛА ЛУКНИЦЬКА, с.Березовичі, Володимир-Волинський район

До цієї господиньки, яку називають у селі Березовичі мастилихою, завели мене дві подруги – Галина Паламарчук і Світлана Терьохіна. Ці працівниці місцевого будинку культури називали героїню моєї майбутньої розповіді «нашою» Валентиною Василівною. І навперебій запевняли, що «вона дуже добра і особлива людина», «вона нам, як мама», «її люблять у селі», «а які вона столи накриває!»
На подвір’ї будинку, де проживає Валентина Максимюк, нас зустріла світловолоса жвава жіночка. Вона гостинно запросила до оселі, яка, здається, потопала у зелені різноманітних кімнатних квітів.
За життя Валентині Василівні довелося працювати у різних місцях. Навіть у Луцьку на взуттєвій фабриці трудилася. Дуже любила дітей, тому в юності вивчилася на виховательку дошкільного закладу, а також навчилася готувати смачні страви. Вишукувала різноманітні рецепти, варила, пекла для сім’ї, для діточок, пригощала сусідів і друзів, а потім її почали запрошувати господинею (мастилихою) на сільські весілля. Вона була тоді наче жіночий генерал! Командувала батальйоном господиньок на совість! Доводилося на 100 і більше людей накривати столи. Все мало бути свіжим, особливо влітку, а тарілки декілька разів перемиті й витерті.
Родом пані Валентина із Красностава, у Березовичі на роботу запросив її чоловіка, водія, покійний нині Герой Соціалістичної праці, слава про якого гриміла колись на весь Союз, голова колгоспу «Комсомолець» Василь Макарович Герасимчук. Це він розбудував Березовичі, створивши в них майже міську інфраструктуру. Працювати у нього тоді вважалося за честь.
-Я коли в Березовичі прийшла, – розказує Валентина Василівна, – то наче в рай потрапила. Тут – чистота, асфальт, побілені бордюри, о 6-й двірники вже метуть дороги.
Молодій сім’ї виділили житло у 16-квартирному будинку. Прожили вони там два роки, а потім почали будувати власну оселю. У Максимюків на той час уже народився синочок Сергійко.
А Василю Макаровичу, голові «Комсомольця», на той час дуже були потрібні молоді спеціалісти, ось тому він і запропонував виховательці за освітою Валентині Максимюк іти працювати у дитсадок.
Молодій жінці дуже хотілося на роботу, але як же покинути Сергійка? Хто ж його буде доглядати?
-Свекруха відмовилася глядіти мою дитину, а мама сказала: «А для чого я тебе стільки років вчила? Іди на роботу, а ми з батьком тобі допоможемо!» – розповідає моя співрозмовниця.
Після Сергійка прийшли на світ Валентин, Віталик, Ігорчик…
-Я дуже любила своїх дітей і роботу, розривалася між ними, – продовжує жінка, – мені хотілося, щоб наш садочок був першим. Десь щось нове вичитаю, ніч-дві можу недоспати, але обов’язково зроблю те, що задумала, 27 років пропрацювала завідуючою садочком.
Наші сільські жінки – героїні. Крім того, що завжди поспішають на основну роботу, вони ще дужче «летять» потім додому, бо там їх чекає власне господарство. А як же в селі без нього? Максимюки, наприклад, тримали 4 корови, свиней, птицю, обробляли 1га буряків.
-Дуже важко було… – з сумом згадує пані Валентина. – Робота завідуючою відповідальна, потрібно багато різних паперів писати, і вдома – городи, сім’я, діти. Не витримала, у сорок п’ять вийшла на пільгову пенсію.
-Любові до куховарства не можна навчитися, вона має сама десь взятися. Звідки це у вас? – запитую.
-У нас мама така, на ній було все в домі, – відповідає жінка, – напевно, я вдалася в неї. Люблю вишукувати скрізь рецепти, радувати рідних чимось добреньким.
-Колись же весілля були чималенькі. Де сили брали, щоб смачно і різноманітними стравами нагодувати усіх гостей?
-Нас збиралася справжня команда господинь, кожна мала свою ділянку роботи і за неї відповідала. Треба було все розрахувати, щоб їжа не зіпсувалась, і зайвого щоб нічого не було. А сили? Молода була (усміхнулася – авт.), десь непомітно ті сили й бралися! Це я зараз відсипаюся за всі роки.
-Наша Валентина Василівна – господиня! Майстер на всі руки! – не витримує і вступає в розмову Світлана Терьохіна. – Справжня мастилиха!
Улітку її оселя потопає у квітах. Це ще одна добра справа, якій вона віддається із всією душею.
Ця жінка разом з чоловіком, який недавно полишив цей світ, виростила четверо синочків, один тільки, Віталик, залишився біля неї, а Сергій, Валентин та Ігор уже створили свої сім’ї.
У пані Валентини тепер тільки одна мрія: щоб здоровими були її діти та онуки і щоб жили вони довго. Мрія справжньої мами та жінки.

РЕЦЕПТИ УЛЮБЛЕНИХ СТРАВ ВІД ВАЛЕНТИНИ МАКСИМЮК:

Борщ червоний
-Наливаю у каструлю воду, кладу туди м’ясо (бо який борщ без нього!), проварюю. Ріжу тоненько соломкою бурячки, кидаю в борщ і відразу – зо дві краплі лимонної кислоти, щоб бурячки не втратили колір. Пізніше кладу порізану картоплю, а далі смажу на сковороді цибулю з морквою і додаю томатну пасту та спеції, можна додати трохи цукру. Готову засмажку виливаю в борщ.
Зрази (рецепт на конкурс)
-Перекручую шматок свинини через дрібненьку сіточку м’ясорубки. Додаю цибулю, часник, сіль, прянощі. Відбиваю цю суміш, роблю з м’яса невеличкі коржики і кладу на них начинку, яку готую із дрібно порізаних варених яєць, змішаних із кропом. Можна додати трохи сиру, обсмажених шампіньйонів, зеленої цибулі. Обсмажую зрази на сковорідці. Гарнір може бути будь-який.
Рулет медовий
Потрібно: 6 яєць, 1скл. цукру, 1скл. меду штучного, 2-2,5скл. борошна, 1ч.л. соди, погашеної оцтом.
Мед виливаю у каструльку, щоб покипів. Чим довше кипітиме, тим темнішим буде колір тіста. У борошно всипаю цукор і соду, перемішую. Потім цю суміш запарюю медом з каструльки, вбиваю по одному яйця. Замішую тісто.
Змазую деко маргарином або рафінованою олією, трохи посипаю його борошном, викладаю розкатане тісто і ставлю його в духовку.
Коли корж спечеться, швиденько скручую його рулетом, бо холодним він розламається. Перемазую сепараторною сметаною, збитою з цукровою пудрою, можна додати банан.
Смачного!

Проголосувало : 0 Голосувати

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>