Чи можна вірити показникам сучасних приладів, що визначають рівень забрудненості повітря?

Суперечливі відповіді на це запитання дали нововолинський підприємець Андрій Рязанов, який володіє таким ґаджетом, міський голова Віктор Сапожніков та координатор проєкту «Eco City» Олексій Трелевський.

ПиОлексій Трелевськийтання екології сьогодні, як ніколи, актуальне для всіх землян, у тому числі, й для жителів Нововолинська та Володимира-Волинського. У місті гірників є три підприємства, у княжому місті – одне, результати діяльності яких власними легенями відчувають їхні мешканці, особливо ті, що живуть неподалік. Ми розповідали в минулому номері газети, що нещодавно у Нововолинську з’явилися дві приватні станції для моніторингу якості повітря, що відразу ж викликало застереження й сумніви щодо вірогідності їхніх показників у представників місцевої влади.

Встановлення датчиків моніторингу шкідливих викидів в атмосферу від ТзОВ «Кроноспан УА» на 15-му мікрорайоні у місті гірників декілька років добивався депутат обласної ради Борис Бабійчук та деякі громадські активісти. А першого з них придбав і встановив підприємець Андрій Рязанов.

захарівна2
- Ні для кого не секрет, що люди часто скаржаться на неймовірний сморід і пил, що викидають у повітря наші промислові підприємства. У мене в Низкиничах є земельна ділянка, на якій я планую збудувати дім. Тому захотілося перевірити, наскільки там буде безпечно моїй родині, – пояснює свою ініціативу Андрій.
Чоловік дізнався з інтернету, що в Івано-Франківську є група молодих ентузіастів, які розробили минулого року здешевлені автоматизовані станції «Еко Труби» для громадського моніторингу атмосферних викидів. Вони щохвилини визначають показники забрудненості повітря, надсилаючи їх на сервер, де вони зберігаються в базі даних. Зв’язавшись із розорбниками, розпитав про все, що стосується цих пристроїв.
За словами Андрія, авторами цього першого в Україні проєкту створення мережі станцій «Eco City» є викладач коледжу електронних приладів Олександр Аронець зі своїми студентами, розробник веб-частини проєкту – Валентин Сорока, координатор – Олексій Трелевський, які займаються підбором сенсорів, монтажем і збіркою пристроїв, розробкою монтажних плат тощо. Програмне забезпечення для станцій і всього, що із цим пов’язано, розробив один із учасників підліткового хакатону (захід, під час якого спеціалісти в галузі розробки ПЗ інтенсивно разом працюють над розв’язанням якоїсь проблеми або створенням нового додатку чи сервісу), – дев’ятикласник Дмитро Обухов.

Як працює станція, і які показники контролює

— Наша станція може вимірювати викиди таких елементів як оксид азоту, етанол, водень, аміак, метан, пропан, бутан та формальдегід, а також частки мікропилу (PM 2,5 та PM10).

Показник PM2,5: джерелом є вихлопні гази, спалювання деревини, сільськогосподарських відходів та деякі промислові процеси, що продукують токсичні органічні сполуки та важкі метали, відбиває концентрацію твердих часточок діаметром до 2,5 мікрометра. Показник PM10: джерелом є цвіль, спори, пилок, дим, бруд і пил із заводів тощо, відбиває концентрацію твердих часточок, діаметром до 10 мікрометрів. Нормальним рівнем концентрації цих речовин у повітрі вважають ≤ 50 мкг/м куб. Тверді часточки, РМ2,5 настільки малі, що безперешкодно проникають глибоко в дихальні шляхи, минаючи захисні системи організму людини. Часточки PM10 не такі малі, як PM2,5, але в 13 разів менші, ніж товщина людської волосини, що дає їм змогу легко потрапляти в дихальні шляхи.

Зафіксовані показники зіставляються з гранично допустимою концентрацією забруднювальної речовини. Наприклад, згідно з показниками приладу. Це автономний датчик, який не потребує особливого налаштування чи зовнішнього втручання за винятком того, що раз на квартал його треба почистити. Після того, як ми встановили пристрій на вікні за допомогою спецкріплення, що є в комплекті, він під час першого ввімкнення створює точку доступу Wi-Fi. Ми під’єднуємося до цієї точки, що перемикає нас на сторінку налаштування. Тут обираємо домашню мережу зі списку, зберігаємо й перезавантажуємо. Після цього переходимо на локальну IP-адресу станції, зареєструвати її на своєму сайті, щоб відбити на карті, аби можна було отримати архів даних, які ми зберігаємо. Для цього заходимо на сторінку активації сайту, вводимо координати станції, назву й локацію. Усе. Тепер станція відбиватиметься на карті і можна переглядати показники, що оновлюються в онлайн-режимі кожну хвилину, — зазначає Андрій Рязанов.

«Прилади, вартістю 2-3 тисячі, не відповідають стандартам»

Так вважає міський голова шахтарського міста Віктор Сапожніков та інші посадовці міської ради.

- Нововолинськ – промислове місто. Мусимо розвиватися і створювати нові робочі місця. Розв’язанням проблеми екології потрібно займатися конкретно, а не нагнітати ситуацію. Звичайно, потрібний і громадський моніторинг, але він має бути якісним. Чутки, на яких дехто робить піар, не підкріплені жодними фактами. А прилади, які купують за 2-3 тисячі, не відповідають стандартам. Як зазначають науковці, такі датчики працюють на принципі розсіювання лазерного випромінювання та аналізують не якість повітря, а лише наявність у ньому певних частинок. А днями в сюжеті телеканалу «1+1» якраз ішлося про екологічну ситуацію в Україні, під час якого заступниця міністра енергетики й захисту довкілля Ірина Ставчук зазначила, що одна якісна станція, що вимірює забруднювальні речовини, коштує 300 тисяч євро. І навіть у Європі ця система встановлювалася впродовж10-ти років То, чи можна довіряти показникам датчиків громадського моніторингу? Нехай кожен поміркує сам. До того ж нещодавно на підприємствах Нововолинська без попередніх повідомлень працювали фахівці Волинської регіональної держлабораторії з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів». Вони робили відбір проб атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони ТзОВ «Кроноспан УА» і 15-го мікрорайону на вміст пилу, формальдегіду та наявність інших хімічних сполук, а в районі Панасівки брали аналіз води на визначення вмісту природних радіонуклідів. Встановлено, що усі хімічні речовини відповідають гранично допустимим нормативам, а концентрації пилу – нормативам на межі санітарно-захисної зони підприємства і не відповідають – на 15-му мікрорайоні на відстані 1123 м від ТзОВ «Кроноспан», що не дає можливості пов’язати стан повітря на 15-му мікрорайоні лише із діяльністю згаданого підприємства.
- Будь-які сертифікати в Україні досить легко купуються й продаються, були б лише гроші. Тож який сенс вірити цим сертифікатам? – у свою чергу, зауважують активісти.

«Коли у вашому місті буде лабораторія за 300 тисяч євро, тоді можна про щось сперечатися»

Так відповів на запитання з цього приводу координатор проєкту «Eco City» Олексій Трелевський, з яким ми поспілкувалися у телефонному режимі.

- За даними ВООЗ, Україна посідає перше місце в світі за кількістю смертей від забруднення повітря. Не проводиться моніторинг завислих твердих частинок пилу ТЧ10 і ТЧ-2.5 та низки агресивних речовин: озону, бензину, ртуті миш’яку і т.д. Даних про забруднення на всій території країни немає, гігієнічні нормативи застаріли. Відсутня система інформування населення про якість атмосферного повітря, а також система управління забрудненням. В Угоді про асоціацію з ЄС Україна зобов’язалася впровадити дві європейські директиви щодо якості повітря, що наблизить українську систему моніторингу до стандартів ЄС. Ці директиви мають бути виконані до кінця 2019 року. На відміну від України, де дані про забруднення повітря є лише на постах моніторингу, підхід ЄС передбачає неперервність спостережень у просторі. Для цього територія держав-членів поділяється на зони та агломерації. Агломераціями вважаються міста і передмістя з населенням понад 250 тисяч осіб або інші території, відповідно до вимог законодавства. Спостереження за концентраціями пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту, свинцю та його неорганічних сполук, формальдегіду та радіоактивних речовин є обов’язковими. Якість повітря визначається згідно з індексом якості-AirVisual. І якщо концентрація шкідливих речовин у повітрі зростає, це відразу фіксує датчик «Еко Труба». Даний оптичний лазерний сенсор визначає будь-які мікроскопічні частки в повітрі. У туманну погоду цей сенсор може сприймати дрібні частки води, як забруднювальні речовини, але водночас у тумані й концентруються всі оті дрібні частки речовин і гази, тобто виникає такий собі смог, який утворюється при спалюванні листя трави, вихлопів транспорту, з викидів підприємств тощо. Наші датчики реагують на пил, цигарковий дим, викиди СО2, формальдегіду і т. д. Ми порівнювали їхні показники із сертифікованим обладнанням “Аероквал”, яке коштує 130 тисяч гривень, суттєвих відхилень немає. У Дніпрі працюють сертифіковані прилади державного моніторингу. Показники практично теж відповідають тим, які видають станції громадського моніторингу. І як можна сперечатися з тим, що людина відчуває своїми легенями? Ось коли очільники вашого міста придбають сертифіковану станцію за 300 тисяч євро, тоді можна буде й посперечатися.

Ксеня Лучко, м. Нововолинськ – м. Івано-Франківськ

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>