Чи «Безпечне місто» Володимир-Волинський, або Чому із 650 тисяч гривень камери стали коштувати три мільйони?

22251201_1877749079182765_498184437_oІз загостренням криміногенної ситуації у Володимирі-Волинському на порядок денний постало питання завершення реалізації програми «Безпечне місто». В чиїх інтересах написана програма, «під кого»? Чи є зацікавленість місцевої влади в її реалізації? Чи все фарс і створення видимості турботи про жителів Володимира-Волинського? Такі питання виникли у багатьох містян, які звернулися до редакції. Журналіст із доступних джерел спробувала вивчити проблему і дати відповідь на поставлені питання.
Програма повинна була б реалізуватися протягом 2016-2017 років. Покроково розписано терміни і що потрібно зробити. В лютому 2016-го навіть встановили перші шість камер, виконавцем встановлення яких став Андрій Кандиба. Він гарантував їхню безперебійну роботу протягом трьох років. У цілому етап коштував 95 тисяч гривень. Але чомусь буквально через півтора роки міський голова заявив: є ймовірність того, що система себе вичерпала. На цьому видима частина роботи зупинилася.
Постає питання, для чого ж тоді місто заплатило з бюджету 95 тисяч гривень і 18 місяців пропрацювали камери.
За роз’ясненням ми звернулися до володимир-волинського підприємця, який понад чотири роки працює у сфері встановлення та обслуговування систем безпеки, а також виконував роботу на великих об’єктах, серед яких і військові частини та аналогічні програми «Безпечне місто» в інших регіонах.
«Як кажуть наші чиновники, саме моя «конторка» vidcom.com.ua встановила перші камери, об’єднала їх у локальну мережу і вивела на пульт поліції. Тоді у договорі ми зазначили, що гарантуємо три роки якісної роботи камер. Свій ресурс вони точно ще не вичерпали. Це легко довести – просто на сайті міської ради або будь-якому іншому публічному ресурсі можна створити додаткову сторінку «Онлайн трансляція». Я особисто виконаю роботи, за погодженням із розпорядником інформації КП «Полігон», оскільки прямого доступу до камер після передачі не маю. Виведу трансляцію на запропонований сайт – і кожен зможе переконатися в їхній технічній справності. Попри всі мої клопотання, влада чомусь противиться дати доступ, щоб ми у своєму домі бачили, як поночі містом гасають автівки, байкери та багатотонники. Також зверніться до правоохоронців та запитайте, чи працюють камери і як допомагають у їхній роботі. Доказом того, що ці камери працюють, є конкретна допомога у затриманні злочинців, які грабували квартири володимир-волинців. Однак і тут є певні труднощі, адже необхідно отримати і заповнити певну документацію», – розповів Андрій Кандиба.
Здавалося б, перший етап програми «Безпечне місто» закінчився успішною реалізацією. але яким було здивування, коли продовження перенеслося до судової зали, де за заявою, можливо, навіть намовлянням невідомих осіб, які були проти встановлення камер, Андрій Кандиба мав захищати репутацію від надуманих звинувачень.
«Коли я приступив до монтажу перших камер, то для міста «подарував» проект та вартість самих монтажних робіт. За це плати не взяв, лише компенсував вартість обладнання та оренди вишки. За це мені «подякували» судовим провадженням», – додав Андрій Кандиба.
То чи варто іншим підприємцям виявляти ініціативу з перспективою опинитися в суді? Але це інша тема і для інших публікацій, а наша тема – програма «Безпечне місто».
Якою дивиною був виклик у суд для Кандиби, такою ж дивиною для володимирчан виявилося бажання влади продовжити цю програму через рік бездіяльності, але передбачивши на це три мільйони гривень.
На брифінгу міського голови Петра Саганюка із представниками місцевої преси відбулося обговорення програми вкотре, і цього разу мер озвучив суму – три мільйони гривень! Звідки така сума?
На одній з оперативних нарад начальник ЖКГ Віктор Фіщук розповів, що було погодження з поліцією і вирішили, де саме встановити ще 21 камеру. Звичайна домогосподарка може побачити різницю не тільки в кількості камер, а і в їхній чималій вартості. Можливо, вони із суперфункціями: бачать, як рентген, що возять у бусах, вантажівках і «човники» у своїх авто, які прямують на митницю? Не зрозуміло.
Отже, 21 камеру із комплектуючими та роботою оцінили у три мільйони гривень, а система на шість камер із комплектуючими коштувала лише 95 тисяч. Різниця в кількості камер не настільки вражаюча, як їхня вартість. Які ж це мають бути камери та комплектуючі, щоб вартість становила мільйони гривень?
Наведемо ще одну цікаву цифру: 100 тисяч було виділено сесією міських депутатів для виготовлення проектно-кошторисної документації. А при встановленні камер відеонагляду підприємцем Кандибою за таку ж документацію місто заплатило 0 гривень, тобто це було безкоштовно. Та й проект на папері коштує більше, ніж монтаж 6-ти камер відеонагляду, а це вже чверть від усієї кількості необхідних камер.
«Я не знаю… Працюю із двома провідними компаніями з виробництва камер в Україні, і якщо брати вже найдорожчі, то дуже складно скласти такий кошторис. Скажу навіть більше – це неможливо», – розповів підприємець Кандиба, який встановлював перші камери відеонагляду.
Однак коли інформував начальник управління ЖКГ Віктор Фіщук, то зазначив, що сума досить реальна і необхідні саме три мільйони гривень. А для порівняння навів досвід міста Луцька, де, за словами чиновника, на аналогічну систему витратили 10 мільйонів гривень.
Цікаво виглядає тут ситуація із прикладом нібито виконаних робіт у Луцьку, адже фірма, яка мала встановлювати камери відеонагляду, виграла тендер ще у грудні 2016 року. Тоді ж місцеві ЗМІ поширили інформацію про те, що компанія «прописана» на Кіпрі і це викликає сумнів. І тут журналісти не помилилися, адже до вересня 2017 року роботи так і не були проведені.
Більше того, 1-го вересня 2017 року в коментарі луцькому виданню «Волинь24» начальник міського відділу поліції Олег Кічук повідомив, що нові камери у Луцьку останнім часом не встановлювалися, а ті, що були встановлені до «Євро-2012», вийшли з ладу.
Тоді який же досвід переймав Віктор Фіщук у Луцьку? Чи часом в такий спосіб не хочуть завести у місто сумнівну фірму, виділити мільйони і не мати з цього ніякої користі? Не хочеться думати, але іноді при схожих оборудках формується «відкат». І, звісно, краще підтримати абсолютно конкурентноздатний місцевий бізнес, а в разі промаху своїх легше знайти та змусити виправити неполадки. Також місцеві підприємці краще обізнані із ситуацією в місті та краще орієнтуються з обсягом робіт, ніж «гостьові» компанії. Чи, можливо, краще шукати крайніх за кордоном?
Наведемо приклад. У Любомлі встановили 26 камер відеонагляду. Виготовлення ПКД у вересні 2016 року коштувало для Любомля лише 30 тисяч гривень. На реалізацію програми загалом міська рада Любомля передбачила 500 тисяч гривень.
При такій організації можна вважати дії місцевої влади раціональними? Працівник міської ради Ірина Ліщук повідомила, що тендер не відбувся. Крім того, начальник ЖКГ Віктор Фіщук їздить до Луцька домовлятися з підрядником, розповідає, що спершу необхідно закупити та на які етапи можна розділити довиконання програми.
Якими ж будуть дії депутатів Володимир-Волинської міської ради, коли їм на розгляд подадуть такий проект рішення? На момент подачі матеріалу у друк у міській раді розпочалося засідання депутатської комісії законності і правопорядку, де на порядок денний одним з питань виноситься доцільність виділення такої суми коштів для завершення реалізації програми «Безпечне місто».
Наталія Ткачук, м. Володимир-Волинський

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>