Чудо допомогло жінці вистояти, знайти сенс і радість життя

dsc_0724-21Життя Ольги склалося не так, як вона мріяла. Чоловік виявився п’яницею, до того ж він постійно гуляв і брехав. У результаті сім’я розпалася. Єдиною радістю для жінки стали її двоє дітей — син і дочка. Їм вона і присвятила себе. Але незабаром Ольгу чекало нове випробування: її старший син Михайло пішов служити в армію. Згодом його відправили на буремний схід, боронити кордони держави. Переживання і страх за улюбленого сина ятрили серце матері. А тут ще одна неприємність: закрили ательє, у якому працювала жінка. І постало питання, де брати гроші на прожиття. Щоб не піти з торбами, художник-модельєр за фахом жінка вирішила шити вдома. Але із замовленнями було сутужно, і грошей не вистачало на найнеобхідніше – на їжу. Від безвиході жінка вирішила піти до церкви помолитися та заодно свічку за здоров’я сина поставити. Йшла, сповнена невеселих думок, і тут по дорозі побачила, як молода матуся з дитиною на руках просить милостиню. Ольга подивилася на них і віддала останні 5 гривень. «Однаково на них нічого не купиш, — розсудила жінка, — а їм, може, ще хто-небудь підкине, тож вона дитину сьогодні нагодує». А коли йшла назад, сльози так і лилися з очей, а в голові одна тільки думка: мені ж теж дитину годувати нічим, хоч сама ставай і милостиню проси. І раптом чує — хтось кличе: жінку наздогнали дві юні дівчини. Вони розповіли, що в них нещодавно померли батьки. Дівчата продали батьківську квартиру, поділили між собою гроші й весь час пам’ятали наказ матері, яка просила їх допомагати нужденним людям, щоб вони за них молилися.
Дівчата бачили, як Ольга молилася в церкві, ось і вирішили дати їй грошей. Так у її кишені з’явилося 100 гривень.
Після цього знакового випадку жінка твердо повірила, що Бог є, і вирішила, що її донечка Надія піде вчитися в духовну семінарію. Ще більше стала молитися жінка за сина, щоб той повернувся живим і здоровим. Михайло повернувся живий. Але не здоровий. Під час обстрілу в Донецьку сина поранили, і після виснажливого лікування він залишився прикутий до ліжка.
Ольга не переставала вірити, ходила в церкву, щиро молилася, щоб син став на ноги.
Одного разу жінці наснився образ Божої Матері, і вона раптом захотіла перенести його в життя. Вирішила — буде вишивати ікону.
Вишивання ікони — робота тонка і кропітка. Спочатку образ потрібно намалювати, а вже потім братися за розпис. Ольга малювала образ, побачений у сні. Ікона була вишита золотими нитками, а по краях — перлами. Усі стібки дуже дрібні, через цю роботу жінка навіть стала гірше бачити. Зате яку радість відчула, коли ікона була готова. Її освятили в церкві, куди так часто ходила Ольга, і поставили в кімнаті сина.
У Біблії написано: «По вірі вашій нехай буде вам». І це справді так… Ольга вірила і просила… просила щиро й не здавалася, навіть коли син опустив руки. Через 8 місяців реабілітації Михайло почав ходити.
Жінка не втомлюється дякувати Богу за те, що у важкі моменти життя він не залишив її напризволяще і, незважаючи на всі пережиті прикрощі й негаразди, допоміг зрозуміти, що вона — щаслива жінка.
Олена Зініч, м. Володимир-Волинський

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>