Чому депутати Березовичівської сільської ради проігнорували співпрацю з журналістом, і чого вони тепер добиваються

Фото 2Після того, як у нашому виданні була надрукована публікація «Як одинока жінка в Бобичах бореться за свою власність, або Чи потрібні в селі депутати» («Місто вечірнє», №31 2017 року), на адресу редакції і кореспондента надійшло ряд звернень від депутатського корпусу Березовичівської сільської ради. Там вважають, що «автор не провела журналістського розслідування в повному обсязі та висвітлила питання лише зі слів заявниці Надії Койдан». Автора публікації звинувачують у тому, що факти були висвітлені неправдиво і суперечать один одному. Подібні заяви з боку депутатського корпусу є безпідставними, оскільки обранці Березовичівської сільської ради самі проігнорували співпрацю з журналістом. Ніяких порушень зі свого боку автор публікації не вбачає, бо стаття побудована лише на отриманій інформації від заявниці Надії Койдан. Депутати сільської ради, уникнувши співпраці з пресою, ніякої істотної інформації не надавали.
Передусім потрібно зазначити: заяви щодо журналістського розслідування від депутатів Березовичівської сільської ради не надходило. Таким чином вони не мають ні адміністративного, ні морального права звинувачувати кореспондента в тому, що розслідування проведене не в повному обсязі. Заява на журналістське розслідування покладає певні зобов’язання на автора і відповідно (за згодою заявника) розширює чи звужує рамки діяльності журналіста. Вимоги поцікавитися думками жителів села Бобичі Надія Койдан як заявниця не ставила.
По-друге, перебуваючи на засіданні комісії у Березовичівській сільській раді, кореспондент не ставила собі за мету відвідати село Бобичі. Вона змушена була це зробити знову за вимогою Надії Койдан, оскільки сільський голова Юрій Ковальчук категорично відмовився надати транспорт для поїздки кореспондента в Бобичі. «Ви викликали кореспондента – ви й шукайте транспорт!» – заявив сільський голова пані Койдан. Юрій Іванович навіть категорично відмовився відпустити землеміра, пославшись на велику зайнятість цієї особи. Більше того, відчувалося, що в сільській раді візит кореспондента до Бобичів не був бажаним, оскільки сам Юрій Іванович намагався відговорити журналіста від цієї поїздки і запевняв, що «це дуже далекий шлях». Не прозвучала ініціатива й щодо того, аби провести зустріч з мешканцями села Бобичі у присутності депутатів та Надії Койдан іншим разом. Складається враження, що депутати на чолі з сільським головою були впевнені: поїздка кореспондента в Бобичі через відсутність транспорту не відбудеться, а отже, і не буде ніякої публікації.
Тепер вони сердяться самі на себе за допущений прорахунок і недалекоглядність, бо поїздка відбулася завдяки водієві, якого випадково зупинила пані Койдан. На жаль, обіцяні шляхетному водієві 15 хвилин обернулися майже годиною. І причина цього – жахливий стан доріг у Бобичах (єдиний «позитивний» доказ діяльності місцевих депутатів), який змусив водія і пасажирок блукати польовими дорогами.
По-третє, слова «маніпуляції місцевих депутатів», «мафіозний клан», «депутатські посвідчення потрібні лише для того, аби безконтрольно чинити у селах свавілля», записані зі слів Надії Койдан і внесені у статтю за її наполяганням. Що стосується того, що кореспондент принизила честь, гідність і ділову репутацію депутатів сільської ради, то автор публікації вважає, що з їхнього боку в першу чергу була виявлена неповага до представника ЗМІ, до її віку і статі. Ні сільський голова, ні присутні на засіданні депутати навіть не поцікавилися подальшими планами кореспондента, не виявили бажання ознайомитися зі змістом майбутньої статті.
Лише після того, як вийшла публікація, редакцію відвідала молода вродлива жінка, яка представилася дружиною одного з депутатів села Бобичі. Вона розмовляла зважено і ставила лише одне питання: чому кореспондент не зустрілася з жителями села? Дотримуючись правил редакційної політики, кореспондент запропонувала провести додаткову зустріч з мешканцями села у присутності депутатів. Проте ця зустріч досі не відбулася. Очевидно, вона не є бажаною для «ображених» депутатів. Депутатські звернення, які надсилають нам обранці Березовичівської сільської ради, є нічим іншим як проявом зверхності по відношенню до людини «нижчого сорту», очевидно, маючи на увазі журналіста. Депутати вважають нижчим своєї гідності дозволити собі особисту зустріч з редакцією газети і кореспондентом. Наголошую: вони самі відмовилися від співпраці з кореспондентом і уникають відкритого діалогу. То чого ж добиваються? Чим вони довели свою правоту? Для об’єктивності зазначу, що і Надія Койдан досі не виконала певних умовностей, передбачених законодавством, чим загальмувала подальший хід журналістського розслідування. Щодо позиції редакції нашого видання, то ми й надалі готові до відкритого діалогу.
Антоніна Булавіна, м. Володимир-Волинський

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>