Бути чи не бути приміщенню районної бібліотеки для дорослих?

DSC_0042Звісно, корінним володимир-волинцям шкода втрачати пам’ятки архітектури, навіть якщо вони й місцевого значення…
Питання подальшої долі будівлі районної бібліотеки, що знаходиться в самісінькому центрі міста біля КМЦ, було винесене на розгляд громадської ради при РДА не випадково. За експертними висновками фахівців, що обстежували технічний стан споруди, перебуває вона у незадовільному стані. Про це повідомив на засіданні 15 грудня головний архітектор району  начальник відділу ЖКГ райдержадміністрації Петро Чуцький.
-Якби будинок визнали аварійним, це означало б, що бібліотеку треба звідти терміново виселяти. А виселяти її нікуди. Цьому приміщенню вже 115 років, і стоїть воно тільки завдяки тому, що його регулярно латають. Будинки – як люди, і вони колись вмирають. Саме це відбувається з будівлею бібліотеки, – констатував Петро Андрійович.
На капітальний ремонт приміщення робили проектно-кошторисну документацію, проводився огляд технічного стану пам’ятки архітектури. Фахівці стверджують, що вкладати в це величезні суми немає сенсу, адже в будинку віджило свій вік усе – від фундаменту до стелі. Петро Чуцький також так вважає і каже, що легше збудувати нове, ніж реставрувати старе. Хоча й шкода приміщення, але треба визнати, що недоцільно викидати гроші на вітер.
У процесі обговорення проблеми з будівлею думки членів громадської ради розділилися. Олександр Дзядук і Тетяна Ізотова проголосували за збереження будівлі як пам’ятки архітектури, отже – за проведення реставрації. Надія Цикалюк запропонувала не поспішати з висновками, а запросити спеціалістів та вислухати їхні рекомендації щодо подальшого використання будівлі. Переважна ж більшість членів ради висловилася за те, що треба шукати інвесторів, які б вклали гроші у будівництво на місці бібліотеки нового сучасного приміщення з умовою, що перший його поверх   віддадуть для книг. Таку рекомендацію й подали в РДА.
Але всіх без винятку обурив той факт, що у районний бюджет 2016 року  було внесено 70 тисяч бюджетних гривень, які мали використати на ремонт приміщення районної книгозбірні. Однак жодної гривні освоєно не було, тож гроші до Нового року доведеться повернути назад. Хоча була б хазяйська рука, то через невизначеність подальшої долі  бібліотеки кошти можна було  спрямувати на іншу нагальну проблему культури, наприклад, на ремонт каналізації в туалеті РБК, який під час проведення масових заходів завжди закритий.

Хто відповість? Результати журналістського розслідування

Але після засідання громадської ради залишилося чимало запитань щодо бібліотеки. Ми вирішили пошукати додаткову інформацію і з’ясували чимало цікавого.
По-перше, скільки коштів витрачалося на ремонт приміщення бібліотеки протягом двох останніх років. Начальник фінансового управління РДА Олена Бондарук зазначила, що минулого року був прорахований кошторис на поточний ремонт фасаду пам’ятки, який склав 65тис. 879грн. Фактично на ремонтні роботи було використано 64тис. 257грн. У бюджет 2016 року було закладено 70 тисяч на поточний ремонт приміщення книгозбірні всередині, але здійснений він не був. Олена Григорівна припустила, що оскільки будівля дуже стара і ремонтувати її надзвичайно складно, нікого з підрядників така робота не зацікавила. А як фінансист пані Бондарук вважає, що викидати такі суми на поточний ремонт з короткотривалим ефектом недоцільно. Краще це місце використати під будівництво нової споруди. Мабуть, саме з цієї причини жодної копійки на ремонт пам’ятки у  районному кошторисі  на 2017 рік не передбачено.
У відділі містобудування, архітектури та ЖКГ районної адміністрації об’єктом нашої уваги став акт огляду технічного стану приміщення бібліотеки, який був замовлений Володимир-Волинським історико-державним заповідником. Тоді внаслідок обстеження споруди комісією у складі директора ДІКЗ Романни Кучерявої та представників інституту «Укрзахідпроектреставрація» В.М.Рогозова і Т.М.Кравченко було визначено, що загальний стан пам’ятки, стан зовнішніх і внутрішніх архітектурно-конструктивних елементів будівлі незадовільний. Також у не найкращому стані перебуває прибудинкова територія. «Пам’ятка використовується як громадська споруда і утримується в незадовільному стані» – таким був остаточний висновок фахівців «Укрзахідпроектреставрації» ще у 2008 році.
Наш кореспондент Олексій Біянов у ході проведення розслідування заходив у районну бібліотеку. Спочатку поцікавився думкою бібліотекарів щодо подальшої долі книгозбірні. Жінки припустили, що, ймовірно, будівлю хтось викупить і зведе на її місці «лялечку». А от розміщенням книжкового фонду працівники серйозно занепокоєні. Кажуть, чули ідею перенесення бібліотеки у приміщення районного будинку культури на другий поверх. На їхню думку, це неприпустимо, адже серед відвідувачів книгозбірні чимало людей похилого віку та інвалідів як з міста, так і з району, яким важко підійматися по сходах. Отже, є загроза втратити читачів. (До речі, існує законодавча норма, відповідно до якої розміщувати бібліотеки можна тільки на перших поверхах). Також бібліотекарі заперечили існування привидів у приміщенні та стверджували, що ніколи нічого подібного не бачили.
Керівник бібліотеки Валентина Горохова розповіла про справжній технічний стан приміщення бібліотеки і на підтвердження своїх слів влаштувала кореспонденту екскурсію. Показала численні тріщини на стінах і стелі, які утворилися ще у 2015 році невдовзі після проведення поточного  ремонту фасаду будівлі.
-Хоча відремонтували якісно, шпарини утворилися і з фасаду, і з тильного боку,  особливо на прибудовах. На мою думку, причина в тому, що коли їх зводили, зробили погану прив’язку до основних стін. Мене дуже непокоїть, що руйнується фундамент, як наслідок – стіни дають осадку і перекошуються. Та це й не дивно, адже будівлі понад 100 років, а стіни зроблені з очерету, ось вони й сиплються, – зазначила Валентина Михайлівна.
Також директор ознайомила журналіста зі змістом акта ще одного технічного огляду будинку бібліотеки, який датований 7 липня 2015 року і досі не розголошувався. Проводило технічний огляд державне підприємство «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» з метою визначення наявного технічного стану будівлі та  можливості її реконструкції. Комісія у складі фахівців Я.М.Шулячука та О.П.Зорука, провівши візуальний огляд, встановила наступне: “Будівля дерев’яна. При обстеженні виявлено безліч тріщин як у зовнішніх, так і у внутрішніх несучих стінах, які виникли внаслідок часткової втрати несучої здатності матеріалу стін. Підлога дерев’яна і згнила. Перекриття дерев’яне гниле. Усі несучі дерев’яні конструкції частково втратили свою несучу здатність у зв’язку з тривалим терміном експлуатації”.

Висновки та рекомендації:

DSC_0047На даний час будівля знаходиться в аварійному стані і небезпечна в експлуатації. Для подальшого застосування потрібно негайно виконати капітальний ремонт із посиленням всіх несучих конструкцій, заміною підлоги, перекриття, вікон і дверей, що з економічного боку буде недоцільним”. Вражає, чи не так?
-Отже, потрібен капітальний ремонт, для якого знадобиться не один мільйон, – від себе додала Валентина Горохова.
Також вона пояснила, чому не були освоєні цього року виділені 70 тисяч на проведення внутрішнього поточного ремонту приміщення:
-Зі свого боку я зробила все можливе. Двічі через систему «ProZorro» шукала підрядників, але ніхто не відгукнувся.
У відділі культури і туризму нам повідомили, що останню приголомшливу експертизу замовляв тодішній начальник структурного підрозділу РДА Роман  Віслобоков. Ми запитали Романа Юрійовича, коли він передав керівникам району зазначений документ.
-Отримавши акт, я його одразу віддав голові РДА Наталії Василець особисто, – відповів екс-начальник.
Відтоді минуло півтора року! Що ж було зроблено за цей тривалий час?
Виявляється, нічого, крім ініціювання розгляду подальшої долі бібліотеки на засіданні громадської ради.
Нагадаємо, сама пам’ятка і земельна ділянка – комунальна власність району. Відповідно, це комунальне майно органу місцевого самоврядування – районної ради. За законом, отримавши висновок експертизи, райрада, по-перше, повинна була негайно прийняти рішення про евакуацію районної бібліотеки в інше, безпечне, місце і, по-друге, визначитися, що робити з будівлею. Натомість заклали в бюджет 70 тисяч на черговий безтолковий ремонт і поставили на цьому жирну крапку.
На наше прохання прокоментував ситуацію голова районної ради Роман Гук:
-Так, я знайомий зі змістом акта. Але ніякого рішення ще не приймали. Проблема в тому, що нікуди перевести бібліотеку. Питання вивчаємо. Наразі є два не найкращі варіанти: будинок культури чи колишнє приміщення управління статистики на вул. Олени Хохол (яке, до речі, перебуває у жахливому стані: всередині все побите й обдерте – авт.). Вони обидва не дуже підходять, бо для належного зберігання книг потрібен певний рівень вологості. А щодо будівлі, то, мабуть, будемо шукати інвестора, який на місці старого будинку зведе ідентичний  новий, дво- чи триповерховий, але в тому ж стилі. Звичайно, за умови, якщо перший поверх належатиме бібліотеці.
Якщо у вас, шановні читачі, є цікаві пропозиції, Роман Гук просить поділитися ними з районною радою чи членами громадської ради.
* * *
Дуже не хочеться думати про погане, але якось не виходить. Цікаво, хто відповість, якщо, не дай Боже, завалиться гнила стеля бібліотеки на голови відвідувачів чи працівників?! А у закладі часто проводяться різноманітні заходи, зустрічі з письменниками, які так полюбилися і дітям, і дорослим.

Історична довідка

Будинок центральної районної бібліотеки є пам’яткою архітектури і містобудування місцевого значення. Зведений він у 1901 році у стилі пізнього модерну як житло для священика.
Із 1939 по 1941 рік нова радянська влада розмістила у приміщенні редакцію місцевої  газети «Червоний прапор».
Під час війни у підвалах будівлі гестапівці катували полонених. Ходять чутки, що й понині там літають привиди замордованих людей.
 Згодом у приміщенні зробили внутрішню реконструкцію, в результаті якої великі кімнати розділили на маленькі, і влаштували там гуртожиток.
 З 1945 року  і донині  у будинку знаходиться бібліотека.
з 1968 по 1988 роки разом з книгозбірнею у будинку зробили народний краєзнавчий музей «Народжені бурею», для якого з тильного боку дому добудували чотири кімнати.
Як сам будинок, так і земельна ділянка є спільною комунальною власністю Устилузької міської і сільських рад району.

DSC_0051

DSC_0052

Напишіть відгук

Увійти за допомогою:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>